АгроЕкспедиції 
Кабінет 
Геополітика і агротрейд: як війна навколо Ірану впливає на ринки зерна та олій
Джерело фото: Elevatorist.com
Світові аграрні ринки на початку весни опинилися під впливом нового геополітичного фактору — ескалації конфлікту навколо Ірану. Після ударів США та Ізраїлю по іранських об’єктах ринки миттєво відреагували стрибком цін на нафту, що традиційно запускає ланцюгову реакцію на енергетичних і аграрних ринках.
Однак реальний вплив конфлікту на торгівлю зерном та олійними виявився складнішим: частина очікувань трейдерів не справдилася, а деякі ринки відреагували значно слабше, ніж прогнозувалося.
На тлі цього світовий трейд зараз перебуває у стані підвищеної волатильності, але без фундаментального дефіциту зерна.
Зерновий ринок: стабільні потоки попри геополітику
Фізична торгівля зерном поки що демонструє відносну стабільність.
Україна станом на початок березня 2025/26 маркетингового року експортувала 22,8 млн т зернових і зернобобових. Темпи експорту на початку березня навіть дещо вищі за минулорічні.
На глобальному рівні фундаментальні фактори також не вказують на нестачу зерна. У березневому звіті аналітики USDA світове виробництво кукурудзи в 2025/26 МР оцінюють у 1 297,44 млн т (+1,53 млн т), світовий експорт — 206,85 млн т (+0,3 млн т), кінцеві запаси — 292,75 млн т (+3,77 млн т). Світове виробництво пшениці у 2025/26 МР вони також бачуть більшим, ніж місяць тому — на 0,32 млн т, до 842,12 млн т.
Китай, наприклад, ставить завдання виробити у 2026 році 725 млн т зерна, що свідчить про збереження високих виробничих потужностей у світі.
Це означає, що зерновий ринок поки що більше реагує на спекулятивні очікування, ніж на реальний дефіцит пропозиції.
Олійні: ринок реагує на нафту
Вагоміший вплив конфлікт навколо Ірану має на ринок рослинних олій. Після ескалації на Близькому Сході ціни на нафту різко підскочили — ф’ючерси Brent піднімалися до $119 за барель, що стало найбільшим стрибком за кілька років. Це одразу підтримало ринок рослинних олій.
Найбільше зростання продемонструвала соєва олія, ціни на культуру досягли максимуму більш ніж за два роки. Причина — традиційний зв’язок між нафтою та біодизелем: дорожча нафта робить біопаливо більш конкурентним і підвищує попит на рослинні олії.
Ріпакова олія в Європі також подорожчала, хоча й помірно.
Однак соняшникова олія відреагувала значно слабше, попри очікування трейдерів, війна на Близькому Сході не викликала різкого зростання цін на українську соняшникову олію.
Спроба продавців підвищити ціни у чорноморських портах швидко провалилася — ринок повернувся до попередніх рівнів.
Причин кілька:
1. Соняшникова олія і так найдорожча
На світовому ринку вона вже коштує дорожче за пальмову, соєву та ріпакову. Тому додатковий потенціал зростання обмежений.
2. Падіння попиту з боку Індії
Індія — один із найбільших покупців рослинних олій — скоротила імпорт соняшникової олії з 330 тис. т до 146 тис. т за кілька місяців через значну різницю в цінах із пальмовою олією, яка стала дешевшою альтернативою.
3. Логістика, а не ціна
Фактично єдине, що підняло ціни на українську олію — це подорожчання фрахту. Через геополітичні ризики судна уникають небезпечних маршрутів або закладають додаткову страхову премію.
Нові торговельні ризики для українських оліярів
Окрім геополітики, на ринок в Україні починають впливати й торговельні суперечки. Наприклад, європейські фермерські організації вже закликають Єврокомісію запровадити дзеркальні мита на українську олію через обмеження експорту олійних культур з України.
Якщо ці дискусії перейдуть у політичну площину, це може створити нові бар’єри для українського експорту.
Які фактори наразі реально впливають на ринок
Сьогодні на глобальний трейд зерна та олій впливають кілька ключових драйверів.
Геополітика
Війна навколо Ірану впливає через:
- нафтовий ринок;
- фрахт;
- страхування перевезень.
Енергетика
Ціни на нафту напряму визначають динаміку рослинних олій через ринок біодизелю.
Попит великих імпортерів
Індія, Китай і країни Близького Сходу залишаються ключовими драйверами світової торгівлі.
Урожай
Фундаментальний фактор — обсяги виробництва — поки що не сигналізує про дефіцит зерна.
Коротко- та довгострокові перспективи
У найближчій перспективі світовий зерновий ринок ймовірно залишиться стабільним, із помірною волатильністю. Геополітичні новини можуть викликати короткочасні цінові стрибки, але фундаментально дефіциту немає.
В Україні ж експорт зерна залишатиметься більш-менш стабільним. Основний ризик для експортерів найближчими 1-3 місяцями — логістика і фрахт.
Олійний світовий ринок залишатиметься більш «бичачим» через зв’язок із нафтою. Соєва та ріпакова олія можуть дорожчати швидше за соняшникову.
Якщо геополітична нестабільність на Близькому Сході затягнеться, то в довгостроковій перспективі (1-3 роки) це може призвести до структурних ринкових змін:
- Дорожча енергія підтримає ринок біопалива і рослинних олій.
- Країни Близького Сходу можуть диверсифікувати постачання зерна, що може посилити роль Чорноморського регіону.
- Посилення торговельних бар’єрів — протекціонізм на вже існуючих ринках збуту може стати новим фактором для українського експорту.
Для України така ситуація неоднозначна: з одного боку, геополітика підтримує ціни на рослинні олії, з іншого — підвищує витрати на логістику і створює нові торговельні ризики.
У найближчій перспективі глобальний агротрейд, більш за все, залишатиметься нестабільним, але функціональним, а головним драйвером ринку залишатиметься не війна, а баланс попиту і пропозиції.
Майя Муха, Elevatorist.com
