Клас пшениці за ДСТУ не завжди відповідає вимогам експортних контрактів: держстандарти втрачають актуальність — думка

Під час приймання пшениці на елеваторах її клас визначають відповідно до ДСТУ 3768:2019. Водночас для експорту вирішальне значення мають не класи зерна, а конкретні показники якості, передбачені контрактами. Про це йдеться у матеріалі на Elevatorist.com.

Читайте всі новини елеваторного ринку в нашому Телеграм-каналі

За словами керівниці служби якості та харчової безпеки VITAGRO Ірини Крохмальової, вимоги експортних контрактів до окремих показників якості нерідко є жорсткішими, ніж передбачено державним стандартом.

«За ДСТУ дійсно передбачено різні норми щодо вмісту смітної та зернової домішок залежно від класу пшениці. Однак експортні контракти сьогодні часто висувають жорсткіші вимоги. Зокрема, для пшениці 2, 3 і навіть 4 класу зазвичай встановлюють однакову межу смітної домішки — не більше 2,0%, хоча ДСТУ для окремих категорій допускає вищі значення», — зазначила вона.

Аналогічна ситуація і з зерновою домішкою. На практиці для фуражної пшениці більшість експортних контрактів обмежують її вміст на рівні 10%. 

Крохмальова пояснила, що саме через такі відмінності партія зерна, яка відповідає вимогам ДСТУ, може не відповідати специфікації конкретного експортного контракту. 

Окремо лабораторії елеваторів контролюють вміст фузаріозних зерен. За ДСТУ 3768:2019 для пшениці 2 класу їх кількість не має перевищувати 0,3%, для 3 класу — 0,5%. Водночас багато експортних контрактів взагалі не допускають наявності такого зерна через ризик мікотоксинів.

Відповідно до ДСТУ 3768:2019, пшениця ділиться на 4 класи: 1, 2, 3 класи — це продовольче зерно (група А), 4 клас — фуражне зерно для кормів (група Б). Класність визначають за п’ятьма ключовими показниками: білок, клейковина, натура, смітна домішка та число падіння. При цьому клас партії встановлюють за найгіршим із показників, навіть якщо решта характеристик відповідають вищим класам.

Як зазначила керівниця лабораторії з контролю виробництва ПрАТ «Млибор» компанії ІМК Мирослава М'ягка, елеватори під час формування експортних партій змушені одночасно дотримуватися вимог державного стандарту та специфікацій покупців.

«На елеваторах намагаються створювати партії, які б дозволяли забезпечити контрактні вимоги, але при цьому залишатися в умовах ДСТУ, бо ми працюємо за державними документами. Отак виходить, що державні документи втрачають свою актуальність при експорті зерна», — сказала вона.

Читайте також: Експерт розповів, яка махінація з зерном зараз найбільш поширена на українських елеваторах

Купуй підписку на карту елеваторів України →

Ірина Шевчук, Elevatorist.com, 2026 р.