Закон 8166-д може створити проблеми білому агробізнесу

У січні Верховна Рада прийняла в цілому законопроєкт 8166-д, головним завданням якого стануть гарантії повернення валютної виручки в державу. Експерти вважають, що ця законодавча ініціатива ускладнює експорт учасникам ринку, які раніше не займалися цією справою або експортували невеликі об’єми продукції. 

Про це йдеться в матеріалі Elevatorist.com «Повернення валютної виручки від експорту агропродукції: перші прогнози щодо законопроєкту 8166-д».

Умовне фермерське господарство, яке вирішить вперше експортувати свою продукцію, зможе це зробити, — ніхто цього не забороняє. Але в господарстві мають виписати на себе ПДВ-зобов'язання для експорту. Якщо не вистачає кредиту, щоб перекрити ПДВ-зобов'язання, то аграрій має поповнити електронний рахунок коштами, які після коригування йому повернуться на електронний рахунок.

«Тобто ти отримуєш валютну виручку і подаєш коригування і, відповідно, коригуєш свій податковий кредит. Але сплачені «живі» кошти ніхто ж назад не поверне, — вони зарахуються на особовий рахунок, і там будуть лежати. Тому, скажімо так, для тих компаній, які експортом або не займаються, або експортують в маленьких розмірах, ця історія стане ще менш вигідною», — пояснила фінансовий директор української торговельної компанії «Біоенерджі-Вінниця» Катерина Хохотва.

Експерт зазначила, що зазвичай такі законодавчі ініціативи створюють проблеми та додаткові затрати «білому» бізнесу. Яскравий приклад — розблокування податкових накладних. Компаніям доводиться брати додаткових бухгалтерів для розблокування, довго чекати доплат від контрагентів, які приходять тільки після реєстрації. А деякі накладні можна розблокувати тільки через суд, — а це час, додаткові витрати і заморожені кошти від контрагентів.

«Система адміністрування ПДВ складна, зміни — це завжди важко і неприємно. Закон точно вплине на «білий» експортний бізнес. Але ми ще не знаємо, які плани у «сірого» сегменту, який спосіб вони знайдуть цього разу, щоб обійти регулювання. Загалом ми, напевне, скажемо так: розуміємо, ініціатива благородна, але зміни законодавства ми сприймаємо негативно», — підсумувала експерт.