АгроЕкспедиції 
Біржа елеваторів 
У Євросоюзі до імпорту сої є особливі вимоги — учасник ринку
Країни ЄС потребують великої кількості сої. Але підхід до імпорту цієї культури в Європі досить цікавий, є певні вимоги до олійної: європейці хочуть, щоб соя була локальна, тобто з регіонів, які входять в їхню зону впливу, або в європейську зону.
Про це під час вебінару UAFA TA з серії «Агробізнес під час війни» розповів консультант з агротехнологій та органічного виробництва Асоціації «Дунайська Соя» Микола Биков.
«Для них (європейських покупців — прим. ред.) це є принципово, тому що споживач хоче бачити сою, яка є локально вироблена. І тут Україна є хорошим партнером для країн Євросоюзу», — сказав Микола Биков.
Він впевнений, що наша соя має великі конкурентні переваги на ринку ЄС. По-перше, в Україні широка сівозміна, що дає змогу вирощувати більш якісну продукцію. По-друге, українську сою менше оброблюють хімікатами, що робить цю продукцію більш небезпечною. По-третє, ланцюги постачання сої з України до ЄС дуже короткі, витрати на логістику мінімальні.
«В нас короткі ланцюги постачання. Хоча вони ще не зовсім налагоджені, але я думаю, що з часом ми знайдемо вихід і зможемо поставляти нашу продукцію і сою в ЄС, тому що це ближче і надійніше, аніж бразильська соя. І самий головний момент, який я хочу наголосити, у нас є велика частка не ГМО сої, яка більш прийнятна для ЄС, ніж ГМО соя з Штатів або Бразилії», — зазначив Микола Биков.
