Сергій Омельяненко

Генеральний директор та співвласник групи «Омельяненко»
5
Вік: 67 років

Сергій Омельяненко народився в с. Іванівка на Кіровоградщині.

Освіта:

1980 р. — Сергій Омельяненко закінчив Одеський державний університет ім. Мечникова, спеціальність — «Викладач історії».

Згодом навчався у школі Комітету Державної Безпеки СРСР у м. Києві, військовий офіцер.

Кар’єра та бізнес:

1980-1982 рр. — Сергій Омельяненко працював учителем історії у школі с. Рівне Новоукраїнського р-ну Кіровоградської обл. ;

1982-1986 рр. — відповідальний секретар товариства «Знання» при відділі пропаганди  та агітації у районному комітеті компартії;

1986-1987 рр. — секретар парткому колгоспу на Кіровоградщині;

1987-1990 рр. — займав посаду оперуповноваженого в управлінні КДБ м. Кіровограда;

1990-1992 рр. — після звільнення з військової служби Сергій Омельяненко одним із перших на Кіровоградщині зайнявся фермерством;

1993 р. — Сергій Омельяненко за програмою для фермерів з обміну досвідом працював на фермі в США, навчився вирощувати кукурудзу;

1998-2024 рр. — керівник (до 2005 р.) та власник фермерського господарства «Росток»;

2002-2025 рр. — керівник (до 2004 р.) та власник «Агро-Трейд» (Кіровоградська обл., вирощування зернових, виробництво електроенергії);

з 2006 р. — голова та власник фермерського господарства «Омельяненко», на базі якого створено групу компаній «Омельяненко».

Громадсько-політична діяльність:

2000-2009 рр. — Сергій Омельяненко був головою Кіровоградської обласної асоціації фермерів та приватних землевласників;

2010-2015 рр. — Сергій Омельяненко депутат Іванівської сільської ради Новоукраїнського р-ну Кіровоградської обл.

з 2020 р. — депутат Рівнянської сільської ради Новоукраїнського р-ну Кіровоградської обл., член постійної комісії з питань регламенту, законності, депутатської діяльності і етики.

Сім'я:

Сергій Омельяненко одружений, має 3 дітей, дружина — Омельяненко Марина Володимирівна та молодший син — Омельяненко Сергій Сергійович, співвласники бізнесу.

Підготовлено за матеріалами відкритих джерел
Поновлено 3 січня 2026