Через неефективну систему румунської залізниці, планові обсяги вивозу українського зерна знижуються — Михайло Кравченко

Сьогодні, 14:28

37

Укрзалізниці зараз потрібно уважно придивитись до процесів, що відбуваються з румунською залізницею. Там є як позитивні сторони, так і негативні, які можуть впливати також і на перевезення українського зерна до портів Дунаю. Про це розповів керівник служби флоту та комерційної діяльності перевалки департаменту логістики агрохолдингу «Кернел» Михайло Кравченко на своїй сторінці у Фейсбук.

«Реалії залізниці Румунії є більш важливими для майбутньої реформи української залізниці ніж положення європейських директив», — говорить Михайло Кравченко.

Він зазначив, що зараз найбільшу частку вантажного ринку у Румунії має приватний перевізник Grup Feroviar Român (GFR), який потіснив на друге місце державного вантажного перевізника CFR Marfă. Частка ринку CFR Marfă у 2025 році становила лише 16,04 %.

Акумуляція перевезень в руках приватного перевізника має позитивну сторону — це прозорість.

Але є і негативні моменти, що можуть гальмувати роботу зернового ринку.

«На відміну від України у румунського оператора інфраструктури використовується інформаційна система IMComm, що регулює рух поїздів в напрямку порту Констанца. ІТ система охоплює всіх учасників перевізного процесу, що дозволяє узгоджувати рух поїздів до портового вузла. На практиці виникає проблема. Поїзд може тривалий час очікувати дозволу на подальший рух, а коли таке «вікно» з'являється, у перевізника саме в цей момент може не бути локомотива»,— розповідає Михайло Кравченко.

За його словами, у невеликого приватного перевізника відсутні резервні локомотиви у різних точках мережі лише на випадок появи можливості пропуску конкретного кинутого поїзда. Куплений приватний локомотив має працювати, а надлишковий резерв означає додаткові витрати.

«У результаті виникає парадокс. Інфраструктура готова пропустити поїзд, але ресурс перевізника знаходиться в іншому місці. Коли ж локомотив з'являється, вільної узгодженої нитки у інформаційній системі вже немає і поїзд знову очікує. Можна констатувати, що проблема полягає не лише у дефіциті пропускної спроможності, а у несинхронізованості ресурсів незалежних учасників перевізного процесу»,— констатує експерт.

Він наголошує, кожен учасник діє раціонально у межах власної економічної моделі, але система і в цілому неефективна. Поїзди із зерном залишають кинутими на мережі довгий час, що формує дефіцит порожніх вагонів. Планові обсяги вивозу українського зерна знижуються.

Інна Воробйова, Elevatorist.com, 2026 р.