Балтійський маршрут здорожчує логістику українського зерна на 100$/т — Мінагро

За словами Висоцького, близько 70% продукції АПК України має йти на зовнішні ринки, при цьому понад 90% агропродукції експортували через чорноморські порти. Наразі альтернативні маршрути забезпечують близько 44% необхідних обсягів експорту агропродукції. Україна розраховує збільшити цей показник до 50%, однак подальше нарощування експорту без повноцінної роботи морських портів залишається складним.

Сторони акцентували увагу на можливостях використання європейських, зокрема балтійських, портів. Основною перешкодою залишається висока вартість логістики.

У Мінагро зазначають, що використання балтійського маршруту додає близько 100$/т до вартості транспортування українського зерна. За таких умов українські аграрії не можуть самостійно покривати витрати на транзит через порти Гданська, Клайпеди, Лієпаї чи Гамбурга.

За оцінками української сторони, через балтійські порти потенційно можна експортувати до 20 млн т зерна. Для компенсації додаткових логістичних витрат необхідно залучити від $1,5 до $2 млрд. Україна вже звернулася до Європейського Союзу та інших міжнародних партнерів із пропозицією надати фінансову підтримку для покриття цієї різниці та забезпечення мінімально необхідних обсягів експорту.

Також під час зустрічі сторони обговорили перевірку походження зерна, щоб не допустити використання європейської логістичної інфраструктури для транзиту зерна з Росії та тимчасово окупованих територій України.

Окремо сторони розглянули підтримку малих фермерів через міжнародні фінансові інструменти та співпрацю в межах Міжнародного фонду сільськогосподарського розвитку (IFAD).

Естонія також готова поділитися з Україною досвідом створення та роботи Виплатної агенції відповідно до вимог Спільної аграрної політики ЄС. 

Читайте також: Естонія не дозволить транзит російського зерна через свої порти: «Ми не допомагатимемо Росії пом’якшувати наслідки її ж війни» — міністр