Портовий бізнес закликає уряд створити механізм швидкого відновлення інфраструктури після атак

Власники і топменеджери українських портових операторів звернулися до уряду та міжнародних партнерів із закликом створити окремий механізм швидкого відновлення портової інфраструктури, пошкодженої внаслідок російських атак. Про це йдеться у відкритому листі представників галузі на Latifundist.com.

Читайте всі новини елеваторного ринку в нашому Телеграм-каналі

У зверненні наголошується, що після кожного удару бізнес змушений самостійно відновлювати роботу терміналів, шукати кошти на ремонт, обладнання та підрядників, тоді як ресурси компаній не є безмежними.

«У нормальному бізнес-плані немає рядка «відновити завод після ракетного удару втретє за рік». Але бізнес цим займається. Питання в тому, скільки разів одна й та сама компанія може відновлювати критичну інфраструктуру самотужки», — зазначають автори листа.

Представники галузі нагадали, що після початку системних атак на енергетичну інфраструктуру державі та міжнародним партнерам вдалося налагодити механізми оперативної підтримки — аварійні поставки обладнання, генераторів, трансформаторів та інші інструменти допомоги.

На думку операторів, аналогічний підхід необхідно застосувати і до портової інфраструктури, адже її пошкодження впливає на всю експортну економіку країни.

«Якщо система критична для країни, її відновлення не може бути лише проблемою власника конкретного об’єкта», — наголошується у зверненні.

Автори листа зазначають, що наслідки пошкодження портів менш помітні для суспільства, ніж перебої в енергопостачанні, однак вони призводять до зриву відвантажень, зростання логістичних витрат, додаткових ризиків для трейдерів та зниження цін для агровиробників.

«Формально портовий термінал, склад, резервуар чи завод можуть бути приватним майном. Але економічно це частина системи, через яку Україна продає зерно, олію, шрот, метал, руду та іншу експортну продукцію. Пошкодження портової інфраструктури — це не локальна проблема компанії, яка стоїть ближче до води. Це удар по всьому ланцюгу», — наголошується у зверненні.

Окрему увагу в листі приділено портовій переробці. За словами представників бізнесу, пошкодження таких об'єктів загрожує не лише перевалці вантажів, а й виробництву.

Портові оператори закликали запровадити для галузі практичний механізм за принципом «пошкодження — оцінка — рішення — співфінансування — швидке відновлення».

Крім того, бізнес пропонує розширити чинні механізми страхування воєнних ризиків для суден на портову і припортову інфраструктуру.

«Сьогодні захищеним є лише судно. Інфраструктура, без якої воно не завантажиться, залишається сам на сам із ризиками: термінали, склади, причали, перевантажувальні комплекси, інженерні мережі та виробничі об’єкти. Це слабке місце всієї системи. Український експорт залежить не лише від безпечного проходу судна, а й від здатності портів приймати, зберігати, переробляти та відвантажувати продукцію», — йдеться у листі.

Автори звернення наголошують, що Україні потрібні не лише майбутні фонди відновлення, а й дієві інструменти підтримки портової інфраструктури вже зараз, адже вона забезпечує валютні надходження, податки, робочі місця та роботу експортної економіки.

Читайте також: Український агросектор втратив $11 млрд від російських атак: знищена техніка, зерносховища та продукція — Висоцький

Ірина Шевчук, Elevatorist.com, 2026 р.