У світі посилюється тенденція до накопичення зерна: країни формують резерви на тлі глобальної нестабільності — World Grain

У нинішніх умовах геополітичної та економічної нестабільності вільна торгівля у світі поступово скорочується, оскільки країни дедалі частіше обирають політику самозабезпечення продовольством. У деяких випадках це означає накопичення запасів зерна — подекуди навіть більше, ніж потрібно. Про це пише Арвін Донлі, редактор журналу World Grain.

Читайте всі новини елеваторного ринку в нашому Телеграм-каналі

За його словами, ця тенденція, ймовірно, збережеться найближчим часом.

Аналітики Rabobank пов’язують нинішню хвилю накопичення зерна з глобальною економічною та геополітичною нестабільністю. За їх оцінками, період між розпадом СРСР на початку 1990-х років і пандемією COVID-19 у 2020 році був радше винятком, ніж нормою — з огляду на низьку інфляцію, вільну торгівлю та відносний мир між провідними державами.

«Цей нещодавній (30-річний) період був ненормальним. Протекціоністська торговельна політика домінувала в усьому світі протягом більшої частини 20-го століття. Я думаю, що людей заколисали. Їжа – це базова потреба, тому країни робитимуть усе можливе, щоб стабілізувати постачання для свого населення», – зазначив глобальний стратег Rabobank Стівен Ніколсон. 

Купуй підписку на карту елеваторів України →

Наразі Китай активно нарощує запаси зерна і, за оцінками аналітиків, контролює майже 70% світових резервів кукурудзи та понад 50% запасів пшениці й рису. Це скорочує пропозицію зерна на світовому ринку та сприяє зростанню цін. У Пекіні пояснюють таку політику прагненням уникнути продовольчого дефіциту з огляду на історичний досвід голодів, а також на тлі зростаючої геополітичної напруженості, що назріває в цьому десятилітті. 

Експерти зазначають, що Китай, імовірно, також захищається від можливого військового протистояння чи інших катастрофічних обставин, здатних порушити глобальні ланцюги постачання.

Водночас США багато років тому відмовилися від програми державних зернових резервів через високу вартість її утримання. Формальних стратегічних запасів також не мають Австралія та Канада — країни з розвиненою ринковою економікою. Натомість держави з більш централізованим управлінням, зокрема Китай і Росія, схильні накопичувати значні обсяги зерна.

Прихильники створення держзапасів у зерновиробничих країнах, стверджують, що такі резерви повинні бути та використовуватися у разі внутрішніх криз та для міжнародної продовольчої допомоги.

За даними Всесвітньої продовольчої програми ООН, з початку 2000-х років обсяги зерна, спрямовані на гуманітарну допомогу, поступово скорочуються. У США цей процес посилився після припинення роботи USAID у 2025 році. Через це країни, залежні від імпорту, почали  активніше формувати власні стратегічні резерви.

Читайте також: Швеція почала формувати національні оборонні запаси зерна

Ірина Шевчук, Elevatorist.com, 2025 р.