АгроЕкспедиції 
Біржа елеваторів 
Фермерські зернові хаби — як розташування сушильних комплексів економить час та кошти аграріям
Джерело фото: Elevatorist.com
Елеваторний ринок України під впливом обставин трансформується. Способи бізнесу, які працювали ще 3 роки тому, стали не актуальними. Натомість, все більш важливою складовою в роботі зерновиків стає логістика. Ця тенденція вже помітна не лише серед великих холдингів, а й в фермерських господарствах.
Поняття «зерновий хаб» у фермерів теж існує, але, звісно, у фермерських масштабах. Як та навіщо реалізують таку ідею, яке обладнання використовують — нам розповіли у ПП «Соснова».
Активи ПП «Соснова»
Фермерське господарство «Соснова» знаходиться у Бориспільському районі Київської області. Також у господарства є землі на Житомирщині, у Баришевському районі. На Київщині оброблюють 8 тис. га, а в Житомирській області — 5 тис. га.
У такому вигляді як сьогодні підприємство існувало не одразу — починалося все з 2 тис. га та загального валу зерна всього у 1800 тонн. Але господарство зростало, зростали й обсяги врожаю.
«Чим більше землі, тим більше зерна. Я пам'ятаю, що у перший рік, коли я почав працювати, у нас вал був 1800 взагалі. Нині ми, якщо взяти всі вирощувані культури, вже перейшли за 50-60 тис. тонн. А якщо взяти всі наші підприємства-сателіти, то й за 80 тис. тонн», — говорить голова ПП «Соснова» Юрій Павлушко.
За словами керівника, раніше у господарстві вирощували багато різних с/г культур, нині зупинилися на 5 основних видах.
«Ми вирощуємо кукурудзу, соняшник, ріпак, пшеницю, небагато сої. Крім цього, кормові культури — кукурудзу на силос, трави, бо в господарстві тримаємо ферми: корови, вівці, свині. Чому так? Бо це експортні культури, які простіше реалізувати, вони завжди на ринку мають відповідну ціну, яка дає можливість так побудувати економіку, щоб можна було розвивати підприємство. І дотриматися сівозміни, звісно», — пояснює Юрій Павлушко.
Для зберігання врожаю в господарстві також є всі умови — загальна місткість ємностей становить приблизно 50 тис. тонн. Це і металеві силоси (2 по 10 тис. тонн), і підлогові бетонні та оцинковані склади, навіси. Пробували зберігати зерно і в рукавах, але з часом відмовилися від цієї ідеї, залишивши рукавне зберігання лише для кормів.
«Кукурудзу неефективно зберігати в рукавах, дорого. По-перше, її потрібно висушити. Потім закласти в рукав, потім розпакувати з рукава, вартість закладки-розпаковки. В рукав багато не закладеш, десь від 100 до 200 тонн. Якщо ми зараз ставимо склади на 10 тис. тонн, то уявіть скільки треба рукавів на цей обсяг, яка площа землі, бажано, щоб була асфальтований майданчик, бо підгризають миші та все таке інше. Проблем багато. Краще побудуватися капітально, це і назавжди, і зберігання набагато якісніше», — вважає голова господарства.
Вирощування на болоті та сушіння зерна
Регіон, в якому працює ПП«Соснова» традиційно помірно вологий, тут випадає в середньому 600 мл опадів на рік. Іноді — лише половина. А ось минулий рік був дощовим, опади перетнули позначку у 600 мл. До того ж, і весна була холодною, яровий сів почався лише в травні. Тож соняшник та кукурудза достигали пізніше.
«Коли раніше ми соняшник убирали десь наприкінці серпня, то минулого року це був вересень-жовтень. Так само кукурудза не віддала вологу, жнива змістилися до листопада», — пригадує Юрій Павлушко.
Врожай минулого року був великий, збирання затяглося. Деякі ділянки кукурудзи і досі стоять неприбраними — кукурудзу сіяли на болотах, на торф'яниках, туди досі жодна техніка не може доїхати. Торф'яник просихає дуже повільно, для цього потрібні довгі стійкі температури вище 20 градусів.
Читати на тему: Сушка дуже вологої кукурудзи за один прохід — як працює ТАНДЕМ 1+1 зерносушильних комплексів НОВОГО ЕЛЕВАТОРА
Минулого року зерно з полів йшло з вологою від 18% до 30%. Кукурудза росла по низинах, її збирали запізно та доволі сирою. Отже, потреба у сушінні в господарстві висока. Раніше тут працювали на старих вітчизняних сушарках вироблених ще за радянських часів. Потім встановили американську сушарку Sukkup, вона відпрацювала 3 роки. На зерносховищі в с. Соснова поставили італійську «Бонфанті», яка працює і нині. За добу вона висушує від 600 до 900 тонн зерна, в залежності від вологи. Але й цих потужностей господарству виявилося замало, тож купили ще й сушарку Ravaro, ось з цим агрегатом все пішло не дуже гарно.
«Ми з нею намучилися. Підрядник неякісно встановив цю сушарку. Крім того, там не працює автоматика. Все це пов'язано з компанією, яка нам її поставила та запускала — все зроблено неякісно, цьогоріч доведеться переробляти. Сушарка працювала лише на половину своєї потужності», — розповідає Юрій Павлушко.
Посилення потужностей по сушці зерна
Але навіть при наявності кількох сушарок господарству таки не вистачало потужностей. Землі багато, врожаї високі. І було прийняте рішення добавити ще сушильних машин. Після знайомства з продукцією «НОВОГО ЕЛЕВАТОРА» вирішили купувати саме це обладнання, одразу в комплексі.
«Обладнання «НОВОГО ЕЛЕВАТОРУ» відповідає заявленій потужності, крім того порівняно просте і недороге. Що нам і потрібно, бо чим складніше обладнання, тим більше поломок і витрат. Сьогодні людей не вистачає, щоб працювали на сушках. Треба щоб 1-2 людини весь процес забезпечували, і зерно сушилося, і витрати були мінімальні», — говорить Юрій Павлушко.
Зараз в господарстві у Житомирському кластері встановлені та працюють 2 сушильних комплекси «НОВОГО ЕЛЕВАТОРА» потужністю 300 тонн/год. Спочатку поставили один комплекс.
«Замовнику запропонували комплексне рішення — зерносушарка на 300 тонн на добу, теплогенератор на 2 МВт, очисна машина 50 тонн на годину. Він уже звернувся з такою задачею, тому що йому порекомендували даний комплекс. Проект був розроблений нашою компанією, виготовлений та змонтований», — говорить технічний керівник компанії «НОВИЙ ЕЛЕВАТОР» Ігор Ропан.
А незабаром в господарстві вирішили купити другий комплекс, який розташували на іншому майданчику, в господарстві-сателіті ПП«Бігунь» на Житомирщині.
«Перший комплекс монтували влітку, погода була класна, монтаж пройшов просто шикарно. Після того, як змонтували комплекс та він почав працювати, замовник захотів цього ж сезону поставити другий комплекс, але це рішення було прийняте у листопаді. Поки виготовили та привезли, це вже був початок грудня. Монтаж супроводжувався снігопадами, частина монтажного транспорту вже не могла доїхати. Але все було змонтовано вчасно, господар ще встиг просушити партію зерна», — розповідає Ігор Ропан.
За словами Юрія Павлушка, такі швидкості виготовлення та монтажу сушильно-очисних комплексів «НОВОГО ЕЛЕВАТОРА» допомогли значно покращити, якщо не врятувати, ситуацію з пізніми жнивами минулоріч.
Під час монтажу другого комплексу аграрій замовив і третій комплекс. Його встановлять на іншому майданчику, в Київській області.
«Замовник обрав наш інший флагманський комплекс, потужніший, на 400 тонн на добу з теплогенератором 2,5 МВт. І вже ми починаємо завозити обладнання та за місяць почнемо монтаж нового комплексу. Також комплексне рішення — теплогенератор, зерносушарка, очисне обладнання, транспортне обладнання нашого виробництва», — коментує Ігор Ропан.
Зараз під третій комплекс як раз готують майданчик — вирили котлован під бетонну площадку та завальну яму і будують ваговий комплекс.
Логістичні аспекти економіки при сушінні
Всі три сушильних комплекси «НОВОГО ЕЛЕВАТОРА» розташовані на різних майданчиках. Виникає логічне питання — навіщо 3 малих сушки, чи не краще та дешевше було б поставити одну, велику та потужну? Юрій Павлушко впевнено каже, що не краще. Бо таке точкове розташування невеличких зернових комплексів дає змогу працювати швидше та економніше. Адже землі господарства розташовані доволі масштабно, тож логістична складова у економіці роботи є дуже суттєвим моментом.
«Ми додаємо зараз сушки, і нам буде потрібно вже не 4-5 машин, щоб возити зерно на 30 км, а треба буде всього 2 машини. Сушка буде працювати, автівки будуть їздити , не буде перевантаження і транспорту кругом буде хватати. А то в нас доходить до того, що комбайни стоять, а транспорт весь в дорозі», — пояснює господар.
Тож логістичне плече після відкриття третього комплексу від «НОВОГО ЕЛЕВАТОРУ» стане значно коротшим, транспорт працюватиме на короткій відстані.
«Послуги сушок на сьогодні дорогуваті. Краще мати своє та готуватися заздалегідь: пелети купувати, коли вони дешевші, а не в гарячий період, ставити сушки, де вони логістично доречні, будувати біля них склади. З поля на відстань до 8 км привіз, просушив і в цьому складі зберігаєш, щоб тобі не возить зерно по 50 км. Це дуже важливо. Можна побудувати одну сушку велику і возити за 100 км, звозити все, але це черги, це незручна логістика. А логістика у період жнив теж дорога, всі роблять одну й ту саму роботу, весь транспорт зайнятий», — каже Юрій Іванович.
Фермер додає також, що окрім дефіциту транспорту, є і дефіцит людей, а таке розташування майданчиків дає змогу обслуговувати їх у гарячі часи жнив найменшою кількістю працівників. Також сушильне обладнання від «НОВОГО ЕЛЕВАТОРА» душе економічне у плані енергоспоживання, щороку конструктори компанії роблять його все більше енергоефективним.
До того ж, сушарні комплекси «НОВОГО ЕЛЕВАТОРУ» від початку створені аби працювати на альтернативному паливі. Всі інші сушарки в господарстві з газу також перевели на пелети. Пелети покупні, але навіть за таких умов сушити на них вигідніше, аніж на газу, говорить керівник.
«Якщо ми за добу просушували 600 тонн кукурудзи і спалювали газу на 300 тис. грн за добу. Ми на пелетах висушували 600 тонн і спалювали пелет на 40-60 тис. грн. Пелети з отрубів, вони дешеві. Пелети довгий час не експортували і залишався надлишок, їх просто продавали дешево, по 2,5 — 3 тис. грн за тонну», — пояснює фермер.
Тож такі фермерські «зернові хаби» із ретельно підібраним обладнанням дають змогу українським аграріям максимально оптимізувати виробництво, аби мати змогу міцніше стояти на ногах у нелегкі часи.
Майя Муха, Elevatorist.com
