Зупинка морських портів найбільше вдарить по пшениці, кукурудзі та соняшнику — ВІЛІЯ
Зупинка роботи українських морських портів найбільше вдарить по ринках пшениці, кукурудзи та соняшнику. Водночас ріпак і соя залишаються більш ліквідними завдяки можливості експорту до країн ЄС. Таку оцінку дав комерційний директор компанії ВІЛІЯ Тарас Коваценко.
Читайте всі новини елеваторного ринку в нашому Телеграм-каналі
За словами Коваценка, понад 85% зернового експорту України здійснюється через морські порти, тому втрата цього логістичного каналу кардинально змінює ситуацію на аграрному ринку.
Коваценко пояснює, що найскладніша ситуація складеться на ринку пшениці. Україна переробляє лише незначну частину врожаю, ЄС не є традиційним ринком збуту, а безмитна квота вже вичерпана. Тому експорт можливий лише транзитом через Польщу чи Румунію, однак пропускна спроможність цих маршрутів недостатня.
«Тому ми очікуємо суттєве зниження ліквідності цього ринку та найбільш стрімке падіння цін серед основних культур. Наразі найбільш доцільною стратегією виглядає залишити пшеницю в довгій позиції, як найменш ліквідну культуру на цей момент», — зазначив Коваценко.
Під значним тиском опиниться й кукурудза, яка через великі обсяги виробництва найбільше залежить від морської логістики. Якщо блокування портів триватиме весь маркетинговий рік, Україна накопичить значні перехідні залишки, що тиснутимуть на внутрішні ціни.
Для соняшнику головним ризиком стане скорочення експорту соняшникової олії, через що заводи можуть зменшити переробку. Це на тлі збільшення площ може призвести до надлишку пропозиції та подальшого падіння цін. За останні два тижні форвардні ціни на соняшник нового врожаю вже впали на 150–200 $/т у частини заводів, а окремі переробники взагалі прибрали закупівельні індикації.
«Цілком імовірно, що цього року Україна не зможе переробити весь обсяг вирощеного соняшнику, попри наявний профіцит виробничих потужностей», — додав експерт.
Купуй підписку на карту елеваторів України →
Кращою, за оцінкою експерта, є ситуація з ріпаком, основним ринком збуту якого залишається Європа. Зокрема, реалізація продукції до Німеччини дозволить аграріям отримати ліквідність від першої культури нового врожаю. Водночас, за словами Коваценка, ринок наразі розділився на дві частини — валютний і гривневий.
«За останні десять днів німецькі заводи за рахунок українського ріпаку законтрактували запаси сировини майже на півроку вперед. На цьому напрямку зберігається достатньо конкурентна ціна, однак проблемою залишаються строки доставки: наразі більшість нових контрактів укладається вже з поставкою у 2027 році», — пояснив Коваценко.
Водночас на внутрішньому ринку гривневі ціни на ріпак за два тижні знизилися на 15–20%, особливо у центральних та східних областях, де переробні підприємства втратили можливість експортувати продукцію через морські порти. Додатковий тиск чинить і 10%-ве мито на експорт ріпаку для непрямих експортерів. Попри це, культура зберігає високу ліквідність.
Схожа ситуація складається і на ринку сої. Її підтримує стабільний попит з боку Європи, а українські переробники зберігають можливість експортувати до ЄС соєвий шрот. Вигідніше становище матимуть виробники, які зможуть здійснювати прямий експорт без сплати мита, тоді як іншим доведеться продавати сою українським переробним підприємствам.
На думку Коваценка, український ринок уже має досвід роботи в умовах обмеженої морської логістики у 2022–2023 роках. Однак цього разу ситуацію ускладнюють менші можливості сухопутного експорту, чинні торговельні обмеження ЄС та дефіцит логістичних потужностей на західному напрямку. Тому найближчими місяцями вирішальним фактором для ринку стане логістика та доступність альтернативних маршрутів експорту.
Читайте також: Через тривалу блокаду морських портів надлишок агропродукції в Україні може скласти 27-32 млн т — ВАР
Ірина Шевчук, Elevatorist.com, 2026 р.