АгроЕкспедиції 
Кабінет 
Експерт ЄБРР назвав ключові бар’єри інтеграції українського агросектору до ЄС
Інтеграція агросектору України до ЄС вже стала практичним завданням, однак її стримують інвестиційний, кадровий та інституційний розриви. Про це заявив провідний фахівець з корпоративних консультацій ЄБРР Василь Говгера під час заходу «Посилення агросектору Європи: синергії ЄС–Україна», організованого Український клуб аграрного бізнесу у Брюсселі.
Читайте всі новини елеваторного ринку в нашому Телеграм-каналі
За його словами, найбільш критичним викликом залишається дефіцит інвестицій у логістику та інфраструктуру. Лише у сфері продовольчої логістики інвестиційний розрив оцінюється приблизно у $10 млрд.
«Фінансова система в умовах війни орієнтована на короткострокові рішення, що ускладнює реалізацію довгострокових інвестицій. Це обмежує можливості малих і середніх виробників інтегруватися у європейські ринки, адже значна частина доданої вартості втрачається ще до виходу на етап сертифікації», — пояснив Говгера.
Він також зазначив, що український агросектор демонструє різний рівень готовності до інтеграції з ЄС: великі експортери вже адаптувалися до частини європейських вимог, тоді як малі виробники та окремі ланки постачання суттєво відстають.
Окремо експерт відзначив нерівномірність не лише за масштабом бізнесу, а й за рівнем обізнаності та географією: компанії, ближчі до зони бойових дій, частіше сприймають інтеграцію як ризик, а не як можливість.
Ще одним бар’єром, за словами фахівця, є дефіцит кадрів, спричинений війною, міграцією та мобілізацією. Це створює ризики для впровадження європейських стандартів і потребує масштабних програм навчання та перекваліфікації.
«Ми не маємо дозволити, щоб через кілька років ми все ще говорили про потенціал, але втратили вікно можливостей для дій», — наголосив Василь Говгера.
Водночас у Мінекономіки, довкілля та сільського господарства повідомили, що Україна переходить до практичного етапу переговорів про вступ до ЄС. Зокрема у 2026 році основна увага буде зосереджена на запуску Виплатної агенції, впровадженні Інтегрованої системи адміністрування і контролю (ІСАК/IACS), створенні системи управління коштами ЄС, а також розвитку цифрових рішень на базі Державного аграрного реєстру. Загалом у межах розділу передбачено 46 цілей, включаючи імплементацію 67 актів acquis ЄС.
Читайте також: Майбутнє українського агросектору на найближчі 25 років обговорять на Grain Ukraine 2026
Ірина Шевчук, Elevatorist.com, 2025 р.
