АгроЕкспедиції 
Кабінет 
ЄС та МЕРКОСУР підписали угоду про вільну торгівлю: що це значить для України
У суботу, 17 січня, Європейський Союз та південноамериканський торговельний блок МЕРКОСУР, до якого входять Бразилія, Аргентина, Уругвай, Парагвай та Болівія, підписали угоду про вільну торгівлю. Переговори щодо угоди тривали 25 років, повідомляє Reuters.
Читайте всі новини елеваторного ринку в нашому Телеграм-каналі
Документ, що передбачає зниження мит і стимулювання торгівлі між регіонами, тепер має бути схвалений Європпарламентом і ратифікований законодавчими органами країн МЕРКОСУР.
Минулого тижня документ отримав підтримку більшості країн ЄС, попри протести фермерів та застереження екологічних організацій, які побоюються напливу дешевої агропродукції з Південної Америки та зростання вирубки лісів. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що угода відкриває шлях до створення найбільшої у світі зони вільної торгівлі.
«Ця угода надсилає дуже сильний сигнал світові. Вона відображає чіткий та усвідомлений вибір. Ми обираємо справедливу торгівлю замість тарифів. Ми обираємо продуктивне, довгострокове партнерство замість ізоляції», — сказала вона в суботу.
Водночас публіцист і аналітик польсько-українських відносин Пьотр Іздебський заявив, що угода з МЕРКОСУР для України — не просто погана економічна новина, а гучний сигнал тривоги. Оскільки ЄС, підписуючи пакт із Південною Америкою, каже прямо: «Ми не знаємо, коли закінчиться війна на Сході, тому шукаємо безпеку на Півдні».
«Дивовижно, що тема, яка фундаментально загрожує економічному майбутньому України, фактично відсутня в публічному просторі. Українські політики, здається, не помічають, що саме зараз вирішується доля того, чи буде Україні кому продавати свої товари після війни», — зазначив Іздебський.
Аналітик Argus Media Олексій Єрьомін в свою чергу пояснює, український експорт має значно серйозніші проблеми, ніж угода у сусідів. Через війну, обстріли портів і торгових суден, а також удари по енергетиці та залізниці, Україна в цьому та минулому сезонах втрачає європейські ринки.
За його словами, в рамках угоди ЄС–МЕРКОСУР перегляд митних умов фактично стосується тільки кукурудзи. Саме для неї передбачені тарифні квоти та зміни режиму доступу на ринок ЄС. Пшениця, ячмінь і сорго, так само як ріпак і соняшник, не підпадають під тарифні зміни — умови торгівлі цими культурами угода не переглядає.
«Фактично ЄС уже кілька років не застосовує мито на імпорт кукурудзи. З серпня 2020 року ставка становить 0%, хоча формальний захисний механізм зберігається — мито може активуватися лише у разі різкого падіння цін на Чиказькій біржі. Востаннє цей механізм застосовувався у квітні–серпні 2020 року. Тож після підписання угоди з МЕРКОСУР режим торгівлі зерновими для ЄС по суті залишиться незмінним», — додав він.
Єрьомін каже, ймовірно, МЕРКОСУР ще зіштовхнеться з проблемами в торгівлі з ЄС, коли запрацює європейська бюрократія. Окремі країни почнуть висувати додаткові вимоги по якості, вмісту пестицидів або чогось іще: всього того, з чим зараз стикається Україна при вступі в Євросоюз:
«Тому нема різниці: бразильська кукурудза, аргентинська чи українська — ринок ЄС дивиться на ціну, і ми будемо на ньому, якщо будемо конкурентними», — додав він.
Стосовно сої та продуктів її переробки суттєвих змін для України очікувати не варто, пояснює Володимир Пугачов, виконавчий та регіональний директор у Східній Європі асоціації «Дунайська соя». Соя — єдина культура, по якій ЄС є імпортозалежним, адже він не має глобальних інструментів для швидкого збільшення власного виробництва цієї культури.
«Такий продукт потрібен в Центральній Європі, зокрема на ринку Німеччини. Українські виробники сої не-ГМО можуть отримати довгострокові контракти з ЄС. Так, ми не можемо дати їм вал продукції на 30+ млн т, але можемо отримати високомаржинальні чи більш преміальні ринки, де премія за не-ГМО може стягати $15-30-40/т, а минулого року на очікуванні запуску EUDR доходила до $70/т», — підкреслює Володимир Пугачов.
Він додав, що фактором, який все ж може повпливати на ринок є відтермінування до кінця 2026 року регламенту боротьби з розлісненням EUDR.
Читайте також: Український агросектор може стати інструментом порятунку та розвитку аграрної економіки ЄС — Качка
Ірина Шевчук, Elevatorist.com, 2026 р.
