Експорт українського ріпакового шроту може ускладнитися у сезоні 2026/27: причини
У новому сезоні Україна, ймовірно, збереже статус одного з найбільших постачальників ріпакового шроту на світовому ринку. Водночас перспективи експорту можуть стати складнішими через посилення конкуренції в Китаї та можливе скорочення попиту з боку Туреччини. Про це повідомляють аналітики ASAP Agri.
Читайте всі новини елеваторного ринку в нашому Телеграм-каналі
За прогнозом ASAP Agri, врожай ріпаку в Україні у 2026/27 МР становитиме 3,7 млн т, що на 12% більше, ніж торік. При цьому виробництво ріпакового шроту, як очікується, залишиться близьким до рівня минулого сезону.
У липні–травні 2025/26 МР Україна експортувала 552 тис. т ріпакового шроту проти 219 тис. т роком раніше. Найбільшим ринком збуту став Китай, далі — країни ЄС, Туреччина та Ізраїль.
Водночас у новому сезоні поставки до Китаю можуть ускладнитися. Аналітики пояснюють це тим, що канадський ріпаковий шрот може знову стати більш конкурентоспроможним за умови пом'якшення тарифної політики. Крім того, українські переробні підприємства можуть зіткнутися з новими вимогами до реєстрації в Міністерстві сільського господарства Китаю (MARA).
Ще одним фактором ризику називають Туреччину. Попри те, що минулого сезону експорт українського ріпакового шроту до цієї країни зріс більш ніж у 10 разів, зростання власного виробництва ріпаку може знизити потребу в імпорті.
Трейдер Bunge Turkey Сіна Арікер зазначив, що оцінка врожаю ріпаку в Туреччині у звіті WASDE є занизькою.
«Ми очікуємо, що врожай ріпаку в Туреччині у 2026/27 МР становитиме щонайменше 300 тис. т, а можливо, й досягне 350 тис. т», — сказав він.
За словами брокера Atria Brokers Саліха Карагьоза, такий врожай дасть змогу виробити близько 170 тис. т ріпакового шроту, що збільшить внутрішню пропозицію та зменшить потребу країни в імпорті.
Трейдерка Sunar Yatırım Ірина Дурсун також звернула увагу на ситуацію на ринку кормів:
«Зараз ячмінь у Туреччині відносно дешевий, що сповільнює продажі комбікормів. Крім того, рясні опади покращили стан пасовищ, тому худоба споживає більше трави. Це вже чинить значний тиск на ціни пшеничних висівок, і ми очікуємо аналогічного тиску й у сегменті шротів».
Водночас у ASAP Agri зазначають, що Європейський Союз може стати основним альтернативним напрямком збуту українського ріпакового шроту, якщо канадська продукція переорієнтується на китайський ринок. Однак це залежатиме від цінової конкурентоспроможності, вартості логістики, якості продукції та відповідності вимогам щодо сталого виробництва.
Читайте також: Мінекономіки знизило мінімальні експортні ціни на ріпак, для пшениці — підвищило
Ірина Шевчук, Elevatorist.com, 2026 р.