Понад пів сотні країн Африки хочуть налагодити внутрішню агропереробку. Україна може закріпити позиції на цьому ринку через будівництво агрохабів — Гудков

54 країни Африки хочуть фокусуватися на локалізації переробки. На цьому тлі ініціатива України щодо будівництва продовольчих хабів на континенті може стати інструментом закріплення позицій на ринку. Про це кореспонденту Latifundist.com розповів керівник Українсько-Африканської торговельної місії Артем Гудков в кулуарах конференції Forbes Agro 2026.

Читайте всі новини елеваторного ринку в нашому Телеграм-каналі

За його словами, африканці прямо заявляють: для розвитку вирощування агрокультур, їм потрібно, щоб переробні потужності були вже побудовані, бо потім їх буде дорого і складно будувати.

«Вони хочуть локалізацію переробки. Для них це половинчатий крок. Наступним кроком буде локалізація вирощування. І Україна в цьому напрямку могла б дуже добре спрацювати», — каже Гудков.

Відповідаючи на запитання про ризик втрати маржі українськими виробниками у разі передачі частини переробки зерна африканським партнерам, він наголосив, що переробити весь обсяг сировини неможливо.

«По-перше, неможливо все переробити, технічно неможливо. По-друге, ми можемо далі засовувати голову в пісок, і не бачити реальність. Якщо 54 країни африканських проголосили фокус в напрямку локалізації переробки, можна довго розказувати про те, що ми щось втрачаємо, що нам якимось чином щось недозоробляємо. Про це можна говорити. Але якщо наші підходи і наша концепція ніяк не вкладаються в ту стратегію, яку для себе передбачили африканці, як ми можемо з ними співпрацювати?», — пояснив він.

Українсько-Африканська торговельна місія має три представництва в Кенії, Нігерії і Танзанії. Вона здійснює велику кількість різних досліджень, в тому числі для українських компаній, для розуміння та ідентифікації потенціалу чи можливостей виходу на цей ринок для окремо взятих українських компаній з конкретним портфелем товарів.

«По-іншому неможливо взагалі розібратися, чи є ніша, чи немає. Коли ти робиш детальний аналіз по тій чи окремій групі товарів, в певний момент з'ясовується, що немає ніякого взагалі асортименту, що всі оці бренди, які виглядають як асортимент, що це насправді монополія одного гравця, який під різними компаніями тримає всю полку в цьому сегменті. І ці всі речі треба досліджувати. А загалом немає нічого простішого для експорту української продукції. Тим більше зараз є всі умови. Представники Європейського Союзу готові підтримати, щоб наша продукція їхала і в інші регіони, щоб не було такої концентрації нашого експорту на території ЄС», — пояснює Гудков.

Він додав, що для того, щоб оцінювати, наскільки та чи інша концепція чи підходи, була доопрацьовані чи ні, треба задатися питанням, яка в України загалом стратегія по Африці:

«Нам потрібно всім разом відверто проговорити це питання і дати відповідь, а у нас, з точки зору просто торгівлі, є що запропонувати Африці. І от як тільки всі один одному, дивлячись в очі, дадуть чесну відповідь відносно обсягів, потенціалу, наприклад, для Субсахарської Африки, після цього можна проговорювати відносно стратегії. Тому що хвороба лікується тільки після правильного визначення постановки діагнозу», — зазначив Гудков.

Читайте також: Для українських агрокомпаній, що хочуть працювати в Африці, створили нову програму підтримки в ЄС

• З початком повномасштабної війни Україна закономірно втратила африканські ринки на користь Росії. Після цього уряд, МЗС і інші держоргани намагались відновити це положення шляхом програми Grain from Ukraine, Food from Ukraine, відкриттям посольств в ряді африканських країн, а також через плани будівництва продовольчих хабів.
• Перший Меморандум щодо створення агрохабу в Африці, Україна підписала з Ганою у листопаді 2025 року. У січні подібну угоду уклали з Конго, а пізніше з ОАЕ. 

Ірина Шевчук, Elevatorist.com, 2026 р.