У Раді розглянуть скасування експортного мита для сої, ріпаку та соняшнику

У Верховній Раді два законопроєкти, які передбачають тимчасове обнулення експортного мита на сою, ріпак і соняшник. Документи відрізняються строками і моментом, з якого має почати діяти мораторій. Про це пише Latifundist.com.

Читайте всі новини елеваторного ринку в нашому Телеграм-каналі

Основний законопроєкт №15522, автором якого є народний депутат Сергій Бунін, зареєстрували 18 серпня 2026 року. Альтернативний законопроєкт №15522-1, внесений Андрієм Богданецем, — 20 серпня. Обидва документи наразі опрацьовуються у Комітеті Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроєкт Буніна передбачає встановлення експортного мита на сою, ріпак і соняшник на рівні 0% для всіх експортерів — незалежно від форми власності, статусу товаровиробника чи наявності посередницьких договорів. Термін дії мораторію пропонується встановити на три роки.

За оцінкою автора, наведеною у пояснювальній записці, скасування мита може призвести до зростання закупівельних цін для аграріїв на 8–12%. Також очікується, що це збільшить обсяг оборотних коштів у виобників і допоможе уникнути скорочення посівних площ під олійними культурами.

В Latifundist.com пояснюють, що у тексті законопроєкту №15522 є суперечливе формулювання щодо початку дії мораторію. Документ передбачає його встановлення на три роки «з дня набрання чинності цим Законом», але водночас — «не раніше дати припинення або скасування воєнного стану в Україні». За буквальним прочитанням цієї норми, обнулення мита має розпочатися лише після завершення воєнного стану.

Альтернативний законопроєкт №15522-1 передбачає інший підхід до строку дії мораторію. Богданець пропонує обнулити мито з дня набрання законом чинності й зберігати нульову ставку до припинення або скасування воєнного стану, але в будь-якому разі не менш як два роки.

У пояснювальній записці до альтернативного проєкту зазначається, що положення основного законопроєкту «не повною мірою забезпечують досягнення задекларованої ним мети». Запропонований строк автор вважає більш збалансованим і гнучким, оскільки він охоплює щонайменше два повних сільськогосподарських сезони та залишає державі можливість реагувати на зміни воєнної та економічної ситуації.

Необхідність тимчасового скасування експортних мит обидва законопроєкти пов’язують із погіршенням умов роботи аграрного сектору. Серед аргументів — зниження закупівельних цін через обмежені можливості експорту, додаткові адміністративні процедури, затримки при експорті та втрата конкурентоспроможності української продукції на зовнішніх ринках.

Читайте також: Експорт ріпаку з України перейшов на нові правила оформлення

Ірина Шевчук, Elevatorist.com, 2026 р.