Україні потрібно створювати внутрішній попит на зерно, а не лише нарощувати експорт — Соарес

Світовий аграрний ринок поступово переходить від епохи зростання попиту до епохи профіциту продукції. За таких умов конкурентну перевагу матимуть країни, які зможуть не лише вирощувати більше зерна, а й створювати новий внутрішній попит через переробку та біоенергетику. Таку думку висловив засновник CAS Consultancy Сезар Соарес в інтерв'ю Latifundist.com.

Читайте всі новини елеваторного ринку в нашому Телеграм-каналі

За його словами, за 2000–2025 роки населення світу збільшилося на 34%, тоді як виробництво зернових та олійних культур — на 47%, до 3,09 млрд т. Світова торгівля цими культурами зросла ще швидше — на 118%, із 299 млн т до 652 млн т. Водночас темпи приросту населення сповільнюються, а ефективність виробництва продовжує зростати. Аналітик вважає, що через це виникає профіцит, який стане головним викликом для світового агросектору найближчих десятиліть.

На думку Соареса, Україна вже є мікромоделлю цього майбутнього, адже виробляє значно більше зерна, ніж споживає. Через низький внутрішній попит українські аграрії змушені експортувати більшу частину врожаю, що збільшує залежність від портової логістики та світової кон'юнктури.

«У багатьох країнах виробник має кілька напрямів збуту: комбікормовий завод, етанольний завод, харчову переробку, тваринництво, порт. Він може подивитися, де краща ціна. В Україні для кукурудзи й пшениці вибір значно менший. Внутрішнє споживання низьке, тому фермер часто змушений відправляти 70%, 80%, інколи 90% виробництва в порт. А порти — на півдні. Значна частина виробництва — у центрі, на півночі, на заході. Це великі логістичні відстані й великі витрати», — пояснює експерт.

Соарес наголошує, що прикладом створення нового попиту є виробництво біоетанолу. За його словами, за останні 25 років світове використання етанолу та біодизеля збільшилося з 18 млрд л до 170 млрд л, або на 844%. 

«Для України розширення внутрішньої бази попиту — один із найважливіших способів наростити агровиробництво. Я іноді кажу: чому б не перетворювати всю українську кукурудзу на етанол? Це звучить як жарт, але не зовсім. Якщо є експортний попит, внутрішній попит і попит на перероблений продукт, виробництво зростатиме», — пояснює Соарес.

Він також вважає, що Україна здатна виробляти понад 100 млн т зерна, але не в межах нинішньої моделі. Якщо Україна намагатиметься нарощувати виробництво винятково через експорт зерна, вона зіткнеться з жорсткою конкуренцією зі США та Бразилією. 

«Шлях до 100–125 млн т лежить не через збільшення експорту сировини, а через створення внутрішнього попиту, розвиток переробки, біоенергетики та виробництва продукції з доданою вартістю. Україна має одну з найдешевших зернових баз у світі, талановитих людей і величезний профіцит сировини. Саме це може стати фундаментом для наступного етапу зростання», — зазначив Соарес.

За його словами, зернові, олійні культури й біомаса — це енергія, яку Україні потрібно конвертувати. Тобто країні не бракує енергетичних компонентів, однак бракує можливостей для перетворення їх на енергетичний продукт.

Читайте також: В ЄС високу цінову премію на біогаз формує декарбонізація, в Україні таких механізмів поки немає — Гелетуха

Ірина Шевчук, Elevatorist.com, 2026 р.