Єврокомісія може посилити вимоги до сертифікації сої: українські аграрії виступили проти
Українські виробники сої занепокоєні наміром Європейської комісії класифікувати сою як сировину з високим ризиком непрямих змін землекористування (high ILUC‑risk) у межах Директиви ЄС з відновлюваної енергії (RED). На їхню думку, нові вимоги можуть ускладнити експорт української сої до Євросоюзу. Про це йдеться у позиційному документі асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) від 29 травня.
Читайте всі новини елеваторного ринку в нашому Телеграм-каналі
В УКАБ вважають, що запропоновані зміни можуть негативно вплинути як на український агросектор, так і на європейський ринок рослинного білка та продовольчу безпеку ЄС
За даними асоціації, проєкт делегованого акта, який вносить зміни до Регламенту (ЄС) 2019/807, передбачає додаткову сертифікацію сої на відповідність вимогам щодо низького ризику непрямих змін землекористування (low-ILUC). Це означатиме додаткові витрати та бюрократичні процедури для виробників і переробників, які й без того працюють в умовах війни, логістичних збоїв і зростання виробничих витрат.
«Українська соя вже відповідає високим стандартам простежуваності та сталості. Україна офіційно визнана країною з низьким ризиком за Регламентомф ЄС щодо запобігання обезлісненню (EUDR), тож запровадження додаткової класифікації як високого ILUC‑ризику фактично дублюватиме регуляторні вимоги та створюватиме необґрунтовані бар’єри для українських агровиробників», — зазначили в УКАБ.
В асоціації підкреслюють, що Україна залишається найбільшим виробником сої в Європі. У 2026 році виробництво сої очікується на рівні 5,6–5,7 млн т. Крім того, українська соєва продукція відіграє важливу роль у забезпеченні європейського ринку білка. У 2025 році частка України в імпорті соєвої олії ЄС зросла до 66%, тоді як 43% експорту української соєвої олії було спрямовано на ринок ЄС.
УКАБ наголошує, що українська соя є не лише важливою складовою європейського ринку рослинного білка, а й стратегічною альтернативою імпорту з регіонів, що пов’язані з підвищеними екологічними ризиками. Українська соєва продукція є не‑ГМО, має повну простежуваність і виробляється без ризиків, пов’язаних із вирубуванням лісів.
Запропонований підхід суперечить низці ключових стратегічних цілей Євросоюзу, зокрема: посиленню продовольчої та білкової автономії ЄС, майбутньому Білковому плану ЄС, підтримці регіонального виробництва рослинних білків, а також меті спрощення та гармонізації регуляторних процедур.
«Аграрний сектор України закликає Європарламент і Раду ЄС не підтримувати проєкт делегованого акта в його чинній редакції в межах офіційного періоду перевірки. Як держава‑кандидат на вступ до ЄС, Україна має розглядатися як європейський постачальник сої у будь‑яких майбутніх регуляторних ініціативах ЄС, пов’язаних зі статусом соєвої рослинної олії як сировини для сталих біопалив у межах Директиви ЄС з відновлюваної енергії», — додали в УКАБ.
Читайте також: Європарламент остаточно переніс запуск вимог щодо вирубки лісів ще на рік: бізнес отримав додатковий час на підготовку
- У квітні 2026 року заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький заявляв, що Україна готова посилити свою роль на ринку рослинного протеїну Європейського Союзу та може стати ключовим постачальником сої.
- У травні кабмін запустив експериментальний проєкт із впровадження механізму перевірки агропродукції, яка експортується в ЄС. Йдеться про підтвердження того, що продукція була вирощена на земельних ділянках, які не зазнали знеліснення та деградації лісів після 31 грудня 2020 року.
Ірина Шевчук, Elevatorist.com, 2026 р.