В Україні профіцит потужностей переробки сої, а ринків збуту для макухи та олії всередині країни немає — Матвійчук

В Україні сформувався профіцит потужностей переробки сої, однак внутрішній ринок не забезпечує достатнього попиту на продукцію. Про це заявила співвласниця та комерційна директорка «Любарецького соєпереробного заводу (ЛСЗ)» Галина Матвійчук під час конференції Soybean Market: Growing. Processing. Trade.

Читайте всі новини елеваторного ринку в нашому Телеграм-каналі

За її словами, на ринку спостерігається зростання ціна на сою як сировину, яка заходить в переробку і водночас падає ціна на макуху — ключового продукту переробки.

«В таких умовах ОЕЗи є більш ефективними, які за рахунок вищого виходу олії можуть компенсувати падіння цін на побічну продукцію. Натомість підприємства пресового типу суттєво залежать від цін як на олію, так і на макуху. Ми не можемо собі дозволити демпінгувати чи зливати макуху, тому що ми стаємо просто неефективні. Якщо казати про розвиток, то це взагалі не про розвиток. Це про те, щоб протриматися до того сезону, коли переробка взагалі рахується», — каже Матвійчук.

Водночас державні та міжнародні програми стимулюють розвиток переробки в Україні, зокрема через гранти та компенсацію вартості обладнання. Однак, за словами Матвійчук, це не супроводжується підтримкою внутрішнього споживання.

«Є грантові програми, є компенсації, але немає ринку збуту. Для переробника всередині ринку немає ні програм підтримки, ні програм розвитку тваринництва, яке є нашим основним споживачем», — каже вона.

Матвійчук зауважила, що у січні-лютому цьогоріч, коли були проблеми з електрикою всі продукти переробки сої були в дефіциті. У березні ситуація змінилася: на тлі скорочення пропозиції сої її ціна зросла, а раніше встановлені потужності призвели до перенасичення ринку продукцією переробки.

«Дуже багато хто поставив собі якісь додаткові виробничі лінії, вони подумали, що в переробці там просто золоті гори. Запустили надпотужності. Зараз ми бачимо на ринку профіцит продуктів переробки, неякісний, тобто соя-Аляска, її ніхто не відміняв по 260-250 доларів. Яка просто розмиває ринок», — зазначила вона.

В керівництві Любарецького ОЕЗу обговорюють, як в подальшому реалізовувати олію, оскільки завод наразі орієнтується на кормовий сегмент і реалізує близько 90% соєвої олії саме в цьому напрямку.

«Ми думаємо про мультикраш — чи є якась формула, яка нам в цьому допоможе, аналізуємо досвід інших — де це спрацювало, а де ні. Думаємо про якісь фішки. Про органіку не думаємо. Про ГМО не думаємо, тому що з цим дуже важко працювати. Але спочатку треба справитися з реаліями нашого ринку на сьогодні, локальному, що відбувається, і на рівні асоціації дуже хочеться, щоб приділили саме цьому увагу, коли ми кажемо про переробку і про розвиток самого фермера», — підсумувала співвласниця підприємства.

Читайте також: Любарецький соєпереробний завод тепер зберігатиме зерно: на підприємстві змонтували чотири нові силоси Sukup

Ірина Шевчук, Elevatorist.com, 2026 р.