Якісної пшениці для виробництва борошна в Україні менше 20% — ВАП

ВАП та спілка «Борошномели України» два роки поспіль відмовляються підписувати меморандум з Мінагро про забезпечення внутрішнього ринку зерном, оскільки аргументи переробників не враховуються, повідомив Олександр Тараненко, президент Всеукраїнської асоціації пекарів (ВАП), пише Інтерфакс-Україна .

За його словами, ліміт на експорт зерна, який був прописаний в меморандумі становить 16,2 млн т, що призводить до вивозу з України дуже великих обсягів продовольчого зерна. Це суттєво впливає на внутрішні ціни на хліб. Тому організації наполягають на розподілі продовольчого й фуражного зерна при затвервердженні експортних обсягів. 

«Нічого не маємо проти експорту фуражного зерна в будь-якій кількості, адже Україна вирощує його більш ніж достатньо. Щодо продовольчого зерна, то впродовж останніх років унаслідок різних подій, якість врожаю суттєво погіршилася. Якщо в 2020 році в структурі врожаю на продовольчу пшеницю припадало 57 %, то в 2024 році — лише 27 %», — пояснив президент асоціації. 

Він наголосив, що обсяги придатного для переробки зерна ще менші, бо в згаданих 57% і 27% є пшениця і першого, і другого, і третього класу. 

«Далеко не весь третій клас придатний для переробки на борошно. Тобто пшениці, яка була за результатами врожаю 2024 року придатною для переробки, в загальній структурі залишалося менше 20%», — каже Тараненко.

Так як при експорті цей нюанс абсолютно не враховується, зазвичай на початку жнив першою хвилею на зовнішні ринки вивозиться багато продовольчої пшениці. 

Президент ВАП додав, що для внутрішніх потреб Україні потрібно близько 3 млн т зерна харчової пшениці 1-2 класів, на виробництво хліба, макаронів, крупи тощо. 

Читайте також: Дефіцит жита змусить українських переробників купувати його на зовнішніх ринках в 2025/26 МР

Ірина Шевчук, Elevatorist.com, 2025 р.