Для вирішення питання зернової блокади окремими європейськими країнами у України є два шляхи — експерт

Україна може вирішити питання зернової  блокади окремими європейськими країнами двома шляхами: перший — подача скарги до СОТ, другий — арбітраж у рамках Угоди про асоціацію з ЄС (в договорі прописаний механізм його реалізації). Українська сторона наразі обрала м’якіший варіант і пішла по СОТівській лінії захисту (вона складніша та триваліша по часу і не гарантований результат).

Про це у коментарі AgroPolit.com розповів експерт з питань міжнародних торговельно обмежувальних заходів в ЄС Сергій Лахно.

За його словами, поки що про судовий позов публічний не йдеться.

«Наразі ми бачимо перший етап — це консультації з СОТ і, можливо, по фіналу дійдуть згоди  в конфлікті. Ще не відкрита жодна справа у рамках СОТ. Однак, якщо в ході консультацій жодних домовленостей не буде досягнуто, тоді Україна може офіційно попросити СОТ створення робочої групи з даного питання. Тільки на цьому другому етапі відбудеться офіційний розгляд і тривати це може від року до чотирьох. Адже існує багато інструментів затягування розгляду, а відтак — санкцій проти цих трьох європейських країн може не бути ще дуже довго. Подібних спорів багато в рамках СОТ проти ЄС — хто тільки не позивався (турки, американці, індуси)», — розповідає він.

На думку Сергія Лахно, саме закладений в Угоді про асоціацію двосторонній арбітраж між Україною та ЄС буде більш ефективніший, бо розгляд справи за цією процедурою тривав би до року.

«Якщо консультації в рамках СОТ за 1-1,5 місяці нічим не завершаться, то ніхто не вимагає від України іти далі по лінії СОТ. Україна спокійно може вибрати варіант європейського арбітражу в рамках ЗВТ з ЄС і апелювати до Польщі, Словаччини та Угорщини», — говорить у коментарі AgroPolit.com експерт з питань міжнародних торговельно обмежувальних заходів в ЄС Сергій Лахно. 

Але це не весь інструментарій. Україна мала би згадати про практику спеціальних чи антидемпінгових розслідувань по відношенню до країн, з яких відбувається засилля імпорту.

«Наприклад, можна пригадати «молочний кейс» по Польщі, який був кілька років тому: тоді розслідування готувалося по польській молочній та сирній продукції. По Словаччині та Угорщині слід також проглянути  імпорт і можна побачити чи є для цього підстави. По часу такі антидемпінгові розслідування тривають близько року. У випадках  масованого імпорту можна і за 8-10 місяців завершити. У критичних ситуаціях — ще швидше»,— говорить експерт з питань міжнародних торговельно обмежувальних заходів в ЄС.

За його словами, озвучене українською стороною можливе торгове ембарго на окремі польські продукти якщо і вводитиметься, то згідно закону «Про зовнішньо-економічну діяльність» (у відповідь на недружні дії якоїсь країни), або через невідповідність такої продукції санітарно-ветеринарним нормам.