Костянтин Ворона: Елеватори Групи АГРОТРЕЙД в цьому сезоні вже перевиконали свої фінансові плани

Костянтин Ворона
Джерело фото: Elevatorist.com

Компанія «АГРОТРЕЙД» володіє елеваторами у Полтавській, Харківській, Сумській та Чернігівській областях. За виключенням Полтавської області, інші регіони були не в надто виграшному стані в плані безпечності під час війни. Але незважаючи на труднощі, за словами директора виробничо-технічного департаменту групи Костянтина Ворони, команда з усім впоралась. В інтерв’ю Elevatorist.com керівник розповів, як зерносховища «АГРОТРЕЙДу» пройшли важкий рік, та як працюють зараз.

У якому стані зараз елеватори Групи «АГРОТРЕЙД», чи всі цілі?

Костянтин Ворона: На сьогодні два елеватори поки що знаходиться в сірій зоні, межі якої змінюються  в залежності від ходу воєнних дій — це «Дворічанський елеватор» та «Куп’янський КХП», ми туди практично не маємо доступу. Стан обох цих елеваторів ми будемо розуміти, коли отримаємо повний доступ, покличемо комісію, що оцінить пошкодження. Зараз такою інформацією ми не володіємо.

Решта елеваторів працюють в нормальному режимі.

Вам вистачило елеваторних потужностей на ваше зерно із всіма проблемами з експортом минулого року?

Костянтин Ворона: Так, нам вистачило. Хоча на фоні блокування портів були певні труднощі з прийманням, через вологу осінь та затяжну збиральну компанію.

В новий сезон 2022/23 ми увійшли з перехідним залишком. У нас 15% від прийнятої продукції залишилось у складах. І на додаток до цього влітку нам ще завезли кукурудзу і сонях — це те, що зазвичай у квітні-травні товаровиробники відвантажували в порти, відповідно у них це відвантаження зупинилось, трейдери почали брати зерно тільки на елеваторах, тому до початку червня нам везли кукурудзу минулого врожаю.

Але коли запрацювали порти, коли всі знайшли виходи на кордони і повезли зерно — хто суходолом, хто річкою, хто морем, то пішло потужне відвантаження, і нам вистачило складських приміщень для розміщення як свого зерна, так і зерна сторонніх осіб. Всіх, хто звертався на наші елеватори, ми приймали. Хочу наголосити, що не було такого, щоб ми зупинились через брак ємностей для розміщення зерна.

Якими експортними шляхами користувався «АГРОТРЕЙД»?

Костянтин Ворона: Зрозуміло, що після початку повномасштабного вторгнення нам довелось змінювати логістику, але компанія швидко адаптувалась до нових реалій і почала вивозити зерно на експорт і через Дунай, і залізницею через західні кордони, і автотранспортом, і також через морські порти, коли з’явилась домовленість про зерновий коридор.

На сьогодні на ваших елеваторах є ще залишки?

Костянтин Ворона: Залишки ще є, крім цого у квітні ще було весняне збирання кукурудзи. Ми частково свою зібрали ще у грудні, нашої кукурудзи на весну не залишилось в полях, а сторонні товаровиробники через вологу не могли зайти в поля, у кого поля в низинах, на схилах. Техніка не їхала. Зараз ґрунт підсихає і вони заходять в збирання кукурудзи, тож нам на початку травня ще завозили кукурудзу на елеватори.

І яка якість цього зерна? Яка вологість?

Костянтин Ворона: Вологість на диво невелика — 18-19%. Але є фузаріоз, його багато. Кукурудза заходить вся некласна за рахунок того, що вона простояла вологу зиму, морозів сильних не було. Грибки не загинули, а навпаки розвинулись. Наша задача його прийняти, довести до базисних показників і відвантажити клієнтам у якості, відповідній до ДСТУ. Що вони з ним будуть потім робити, то вже їхня справа.

Вони самі потім шукають покупців?

Костянтин Ворона: У нас ніколи не було такої умови, якщо до нас привезли зерно, то лише нам і продаєш. У нас вільний ринок на наших елеваторах, ми відкриті до роботи з усіма трейдерами та товаровиробниками. Ми ніколи не робили обмеження.

В цьому сезоні ви приймаєте і своє зерно, і зерно сторонніх поклажодавців, як ви бачите, чи зміниться сівозміна, і в зв’язку з цим, зміниться якось робота ваших елеваторів?

Костянтин Ворона: Зараз ми бачимо, що товаровиробники зменшують посіви кукурудзи, більше переорієнтовуються на ярі групи. На мою думку, таким чином вони намагаються зменшити витрати на вирощування, будуть певні зміни, менше одних культур, більше інших, але середній рівень буде триматися.

Тобто на роботі елеваторів це ніяк не позначиться?

Костянтин Ворона: Ні, я думаю, ніяких глобальних змін не буде.

Чи дивитесь якось на ваших елеваторах в бік альтернативного палива для зерносушарок?

Костянтин Ворона: Так. Минулого року ми  в екстреному порядку встановили  притопок (теплогенератор, прим. ред ) на «Гадяцькому елеваторі». Він працює на пелетах із соняшника і чудово проявив себе в роботі.

Є звичайно в наших реаліях деякі недоліки, але ми вже їх здолали. Насамперед проблеми були в період обстрілів української енергосистеми. Коли зерносушарка працює на пелеті, її швидко не затушиш, і так же швидко потім, коли дають електроенергію, вона не набере потрібну температуру.

Це інертне джерело тепла, і відповідно працювати, коли були віялові графіки відключення на цьому притопку неможливо. Але ми придбали дизельні генератори, які забезпечили роботу сушарки і лінії, що з нею працюють.

В цьому році ми плануємо встановити ще три теплогенератори для сушарок NECO, до яких ніхто ще подібної техніки не під’єднував, тому що вони поділені на зони. Ми з компанією «Греко Груп» працювали близько півроку, вони розробляли спеціальний теплогенератор для NECO на декілька зон, і в цьому році ми їх встановимо.

Теплогенератор працює на пелеті, там є очищення прямотопкових газів і потрапляння агенту сушки на зерно. Це такий комплекс, який будується біля сушарки.

А взагалі періодична відсутність світла відчутно вплинула на роботу ваших елеваторів?

Костянтин Ворона: Звісно все впливає. Коли обладнання працює і вимикається світло, зупиняються норії, їх потрібно розвантажувати вручну, на конвеєрах може бути обрив стрічки.

Складно коли немає стабільності. Йдуть перевитрати по газу. Опалюємо газом, зникло світло, на дві години, сушарка в цей час вихолонула. Щоб набрати знову ту температуру, яку потрібно, знову палимо газ. Наприклад, у Полтавській області світло вмикали на 2 години, вимикали на 4. Ми за ці дві години півгодини витрачали на те, щоб нагріти знову сушарку. Півтори години працювали, чотири години вона вихолоджувалась.

Це все вплинуло на значні додаткові витрати на енергоносії, адже обладнання коли запускається, бере більшу потужність, аніж, коли воно працює циклічно. То були перевитрати і по електроенергії, і по газу.

А генератори компанія купляла, чи обійшлися без них?

Костянтин Ворона: Ми придбали дизельні генератори на ті підприємства, де було критичне вимкнення світла — це «Чернігівський елеватор», «Ворожбянський КХП» і «Гадяцький елеватор». Роботу «Чернігівського» і «Ворожбянського» вони забезпечили повністю, а «Гадяцький елеватор» частково.

Тобто генератори трохи нівелювали ці стрибки?

Костянтин Ворона: Так, коли ми придбали дизель генератори, вони повністю нівелювали всі моменти з вимкненням електроенергії. Генератори працювали в автоматичному режимі, тобто світло пропало — генератор запустився, і через дві хвилини ми знову працюємо.

На цей рік теж заплановано придбання ще двох генераторів.

Скажіть, будь ласка, є дефіцит кадрів зараз на елеваторах?

Костянтин Ворона: У нас багато чоловіків служать у ЗСУ, тому є певний кадровий голод, але ми його вирішуємо. Беремо на роботу внутрішньо переміщених осіб, які приїжджають у сільську місцевість. Звичайно, таких основних фахівців як сушарщики, треба вчити, і людина повинна розуміти цю роботу. Не можна прийняти людину, надати посвідчення і все. Потрібна певна кваліфікація.

Ми вирішуємо проблему, шукаємо людей, і поки триватиме літо, будемо навчати їх сушити зерно на ранніх зернових. Відпрацюємо, щоб вони мали поняття, як поводитись із зерносушаркою, тоді будемо входити в пізні зернові, бо найбільше навантаження на зерносушарщика саме при роботі з кукурудзою та соняшником.

Судячи з того, що минулої осені дуже багато зерносушарок горіло на різних елеваторах, взагалі в України є проблема із сушарщиками зараз?

Костянтин Ворона: Так, але думаю, в пожежах винні не тільки кадри, але й нестабільна електроенергія, тому що коли сушарка зупиняється, відбувається, так званий, процес відпарювання зерна. Воно збільшується у своєму об'ємі і зависає в шахтах. Коли знову з’являється електронергія, воно може не зрушитись з місця, якась грудка прилипає, на нього постійно подається тепле повітря, і відбувається загоряння.

З цим якось можна боротися?

Костянтин Ворона: Ми на своїх елеваторах при кожному запуску проходимо, дивимося, але ж зерно може зависнути в тому місці, де його не видно. До того ж минулий рік був дуже вологим, а той же вологий соняшник неможливо очистити за один прохід на сепараторі, і тому певна кількість смітної домішки попадала в сушарку, ці залишки висихали, ставали більш летючими, і теж було задимлення. Але на наших елеваторах сезон пройшов нормально, без втрат і пошкоджень обладнання.

Які плани є на цей сезон? Не будете розширювати елеваторні потужності?

Костянтин Ворона: Будуватись не будемо, у нас завжди є запасний варіант, який ми давно використовуємо, це зберігання зерна у полімерних рукавах. У нас є обладнання, є певна кількість рукавів. А розширення, я думаю, не буде, поки не стабілізується ситуація в країні.

Скільки в рукавах зберігали?

Костянтин Ворона: Зазвичай зберігаємо 30-40 тис. тонн на чернігівських землях, і орієнтовно десь 25-30 тис. т на «Гадяцькому елеваторі». Там у нас стоять потужні сушарки, і вони сушать за добу більше, ніж може вмістити один маршрут. Ми приймаємо більше 3 тисяч тонн, а маршрут — це 3-3,2 тис. тонн. Відповідно, навіть якщо кожен день нам будуть подавати маршрут під відвантаження, ми все одно перейдемо поступово в затарювання елеватора.

Тому по мірі необхідності все складається в рукави. Хоча в минулому році рукавами ми користувалися не дуже активно, тому що все відвантажували на експорт, як я вже казав, і через порти, і через інші шляхи експорту:  залізницю, автомобільним транспортом.

Зараз труднощі із експортом, які настрої у аграріїв та у вашій компанії в зв’язку з цим?

Костянтин Ворона: Судячи з того, що відбувається в полях, ніхто не збирається спинятись вирощувати зернові. Всі активно удобрюють пшеницю, сіють сонях та кукурудзу. Відповідно, коли воно все виросте, що ми повинні будемо зробити? Ми повинні це будемо прийняти, довести до кондиції і покласти на зберігання.

Зараз складно прогнозувати, що буде з експортом. Все настільки швидко змінюється, що ми не можемо знати, що буде навіть наступного тижня. Тому ми готуємо матеріально-технічну базу на елеваторах, проводимо ремонти, в тому числі і капітальні, вкладаємо інвестиції з тим, щоб бути готовими прийняти зерно, довести його до кондиції і зберегти. Тобто на своєму напрямку ми робимо все в плановому режимі.

Тобто ви на позитиві?

Костянтин Ворона: Ми задоволені результатами, яких досягли клопіткою працею. У цьому сезоні ми вже виконали свої плани по прийманню зерна на 93% від запланованого, і бюджет станом на сьогодні на 103%. Ще у нас попереду травень і червень, тому фінансовий показник покращиться. Ми працюємо.

Костянтине, дякую за розмову! 

Інна Воробйова, Elevatorist.com