Європейські фермери проти українського зерна — дайджест

Аграрії сусідніх країн проти українського зерна — дайджест
Аграрії сусудніх країн проти українського зерна — дайджест
Джерело фото: Elevatorist.com

Повномасштабний наступ рф на Україну та блокування чорноморських портів переорієнтували експорт українського зерна на ринки Європи. Відкриття зернового коридору дещо знизило постачання агропродукції в ЄС сухопутними шляхами, проте не зупинило. Аграріям західних областей України вигідніше продавати продукцію на кордоні з ЄС, ніж везти її в порти Великої Одеси. Проте в агросекторах сусідніх країн заявляють, що не витримують конкуренції з українським зерном. В кінці зими в Польщі, а навесні і в інших сусідніх країнах почалися протести через агропродукцію з України.

Перші протести в Польщі

За офіційними даними, за 2022 рік експорт українського зерна в Польщу склав 2 млн т. Про перегляд умов торгівлі з Україною заговорили ще в грудні 2022 року. Тоді єврокомісар з питань сільського господарства Януш Войцеховський в парламенті Польщі зазначив, що кукурудза та ріпак надходять з України у великій кількості.

За його словами, що у Румунії та Болгарії теж відмічають збільшення імпорту з України соняшникової олії.

«Рішення про введення мит на харчові продукти з України буде залежати від багатьох комісарів, але я вважаю, що проблема існує. Там, де цей експорт явно збільшився, я буду виступати за введення обмежень на імпорт»,— зазначив Януш Войцеховський.

Проте офіційна позиція ЄС надавала Україні можливість необмеженого експорту агропродукції.

В січні 2023 року в Польщі почалися перші протести. Тоді польські аграрії заявили, що не заперечують проти транзиту зерна, але не задоволені, що більшість української агропродукції залишається в Польщі.

«…міністр Ковальчик (який подав у відставку 5 квітня ­­— прим. ред.) у травні і влітку казав, що це зерно не буде розвантажуватися тут, що Польща буде лише транзитною країною. А виявляється, що 80% продається у нас… Ми бачимо велике спадання цін на зерно, і польським фермерам немає як вигідно продати своє», — казав лідер аграріїв на протесті 17 січня.

У лютому польський уряд заявив про субсидування фермерів у вигляді доплат до кожної тони проданих пшениці та кукурудзи. Субсидування передбачалося аграріям, які живуть близько до українського кордону.

Українська пшениця. Фото ілюстративне

Нові протести на субсидії від ЄС

В березні 2023 року в Польщі відбулися нові протести. Цього разу фермери заявляли не лише про труднощі з продажем власного зерна, але і про начебто  погану якість продукції з України.

Консультант компанії МК Merchants Петро Чецвьеж (Petr Ciecwierz) на онлайн-зустрічі Trand&Hedge Club зазначив, що в польському медіапросторі є неправдиві тези щодо українського зерна, одна з яких – про погану його якість. Насправді на польському кордоні проводять нормальний контроль, оскільки продукцію завозять на територію ЄС та перевіряють згідно з європейськими нормами.

«Проблема — московська пропаганда. Тому що аграрні медіа і соціальні мережі, де беруть участь фермери, розповсюджують неправдиву інформацію. Розходиться теза, що зерно, яке приходить з України, проходить без контролю по пестицидах, мікотоксинах, по вмісту комах — це неправда. Уряд намагався пояснити ситуацію, але дуже обмежено це робили», — каже Петро Чецвьеж.

Читайте за темою: Польські фермери хочуть культивувати субсидії, а не зерно

У березні через українську продукцію протестували і в Болгарії. Тут скаржилися на об’єми експорту пшениці та соняшника з України. Болгарські аграрії вважають, що закупівельна ціна на зерно впала приблизно на 40% нижче собівартості через українську продукцію.

«У Болгарії щорічно виробляється близько двох мільйонів тонн соняшнику. Наразі реалізовано не більше 5-10%», — зазначають болгарські фермери.

У відповідь на це в ЄС вирішили компенсувати аграріям Румунії, Болгарії та Польщі збитки від збільшення експорту зерна з України. Планувалося, що Румунія отримає 10 млн євро, Болгарія — 17 млн євро, а Польща — 30 млн євро.

Ріпак. Фото ілюстративне

Припинення експорту зерна в Польщу

На початку квітня уряди Польщі, Словаччини, Угорщини, Румунії та Болгарії попросили країни ЄС викупити в них надлишкове українське зерно, соняшник, борошно та іншу агропродукцію. Також у зверненні було прохання профінансувати розвиток транспортної інфраструктури у цих країнах.

Протести аграріїв у квітні посилилися. 4 квітня польські фермери заявили, що уряд не виконав свою обіцянку зупинити експорт українського зерна, та анонсували нові протести. 6 квітня міністр сільського господарства Польщі Генрик Ковальчик подав у відставку через протести фермерів.

7 квітня в Міністерстві аграрної політики України повідомили, що до нового сезону українські експортери не будуть постачати в Польщу пшеницю, кукурудзу, соняшник і ріпак.

Українське зерно в Румунії, Словаччині та Угорщині

Тим часом в інших сусідніх з Україною державах теж складається напружена ситуація. Протести анонсували румунські аграрії, — вони нарікають, що не змогли продати власне зерно, і що логістика в країні більш орієнтована на перевезення української агропродукції.

У Словаччині заявили, що посилять контроль якості українського зерна, щоб захистити свій ринок.

«Пшениця, кукурудза, олійні культури або борошно, що ввозиться з України, має відповідати тим же критеріям якості та безпеки, що і продукція наших виробників», — сказала представниця Міністерства сільського господарства Словаччини.

Таку ж ініціативу почали і в Угорщині. За словами міністра сільського господарства, оскільки Єврокомісія не планує відновлювати мита на українську агропродукцію, тоді країна самостійно відновить мита та ліміти  на імпорт українського зерна та олійних культур. Також в Угорщині планують посилити контроль і транзитних вантажів, а також те, чи вони дійсно йдуть за межі країни.

Вагони з українським зерном. Фото ілюстративне

В Румунії фермери вимагають не тільки закрити імпорт зерна з України, але і припинити транзит майже на рік: з 15 червня 2023 року до 15 березня 2024 року. Інакше фермери погрожують розпочати 7 червня масштабну загальнонаціональну акцію протесту.

Заборона експорту зерна у Польщі стала прецедентом, який прагнуть впровадити і в Угорщині. Міністр сільського господарства Петре Даеа підтримує ідею, що українське зерно має йти транспортним коридором далі, а не залишатися в країнах, які межують з Україною.

У болгарських ЗМІ наводять таку статистику: за січень-березень в Болгарію імпортували 470 тис. т української пшениці, що в 24 рази більше, ніж за весь минулий рік. Імпорт інших культур не такий високий, але в Болгарії вважають, що саме українське зерно вплинуло на зниження ціни.

«Ціни на кукурудзу, соняшник і пшеницю нижчі, ніж у місяці до Чорноморської зернової ініціативи, обсяги нереалізованого болгарського виробництва також зросли», — йдеться в повідомленні.

Зараз українським експортерам рекомендують не направляти зернові вантажі через Польщу до того часу, поки розроблять нові правила транзиту. Заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради Денис Марчук вважає, що заборона експорту зерна в Польщу вже негативно впливає на аграріїв західних областей України, які розраховували направити гроші від реалізації зерна на посівну. 

«Нам потрібно негайно отримати дипломатичну підтримку, яка гарантуватиме, що Україна і надалі зможе активно використовувати «Шляхи солідарності». Брюсель має гарантувати, що і надалі буде діяти «безмит і безквот», який був запроваджений в червні минулого року. Таким чином ми будемо розуміти, що ми дійсно є партнерами», — зазначив Денис Марчук.

Олена Гайдук, Elevatorist.com