Глобальна кукурудза: тримати чи продавати царицю полів

Головні факти про кукурудзу, що допомагають аграріям вибрати кращий час для продажу урожаю
Головні факти про кукурудзу, що допомагають аграріям вибрати кращий час для продажу урожаю
Джерело фото: Elevatorist.com

Прогресивному аграрію недостатньо просто посіяти і зібрати урожай. Щоб добре заробити на кукурудзі в Україні, потрібно бути агрономом, фінансистом, аналітиком, зернотрейдером, логістом і трохи екстрасенсом. Навчити цього та збільшити свої кукурудзяні прибутки можна за допомогою нового курсу «Цариця полів». А важливі факти про «українську нафту» розкаже один зі спікерів курсу — генеральний директор найбільшого експортера українського зерна серед іноземних компаній «Луї Дрейфус Компані Україна» Олександр Карпенко

1. В середньому українські аграрії отримують 7 т кукурудзи з гектара, а європейські — 10+ т/га

На сьогодні в середньому сезоні з одного гектара в Україні аграрії збирають 7 тонн кукурудзи. Для порівняння, в розвинених європейських ринках Німеччини та Франції ця цифра сягає 10+ тонн з гектара.

З 1991 року Україна збільшила виробництво кукурудзи майже у 8 разів. Аграріям знадобилося майже 10 років, щоб піднятися з середньої по країні відмітки в 4 т/га до 7 т/га. Якщо тренд продовжиться з такою ж швидкістю, Україна наздожене Німеччину та Францію за одне десятиліття.

«З нашим темпом розвитку ми можемо очікувати, що Україна досягне стабільних мінімальних 10 тон з гектара в сезон за наступні 10-15 років — це в оптимістичному сценарії. В більш песимістичному — ми наздоганяємо їх за період 20 років. Але насправді, я думаю, що новітні технології можуть нас підштовхнути до цієї урожайності набагато швидше, і за 5 років», — вважає Олександр Карпенко.

У світі виробництво кукурудзи також збільшується. З 2011/12 років урожаї виросли на 32%. Це сталося внаслідок збільшення посівних площ на 14% та покращення врожайності на 16%.

Дані по виробництву кукурудзи компанії Луї Дрейфус Компані Україна.

2. У світі росте попит на кукурудзу

На попит цариці полів на світовому ринку вплинули два фактори. Перший — такі країни, як ЄС та США, запровадили «зелену політику», відповідно до якої налагодили виробництво біоетанолу з кукурудзи.

Біоетанол — це різновид палива, що виробляють із рослин, в основному — з кукурудзи. В основі виробництва лежить процес ферментативного бродіння цукрів в присутності бактерій. Біоетанол вважається екологічним паливом, оскільки його виробляють із відновлювальних ресурсів.

Інша причина зростання попиту на кукурудзу полягає в тому, що культура увесь цей час була дешевшою за інші фуражні сорти зернових.

3. Україна входить в топ світових експортерів кукурудзи, але це не впливає на зовнішні ціни

Чотири найбільші країни-експортери кукурудзи у світі — це США, Аргентина, Бразилія та Україна. На ці держави припадає близько 85% світового експорту кукурудзи. 

В 2020/21 маркетинговому році об’єми експорту кукурудзи в цих країнах були такими:

  • США — 67 млн т,
  • Аргентина — 36 млн т,
  • Бразилія — 26 млн т,
  • Україна — 24 млн т.

Хоча частка української кукурудзи на світовому ринку висока, але на ціноутворення у світі ми не впливаємо. Великі врожаї Аргентини, Бразилії чи Штатів можуть легко нівелювати те, що є в Україні.

«Аналізуючи найбільш важливі тренди ціноутворення, ми повинні розуміти, що вага США, Бразилії та Аргентини більша, ніж наша. Тому, коли ви читаєте новини і намагаєтесь зрозуміти, що буде далі з ціною, пам’ятайте, що виробництво кукурудзи в цих країнах може зробити нам таку історію, коли в Україні неврожай, а в них все добре, і глобальні ціни на культуру падають вниз», — пояснив спікер курсу.

Фактично в України є пів року, в які наша кукурудза не конкурує з Південною кулею за ринки збуту. Найбільші виробники — Бразилія та Аргентина — збирають свої врожаї з лютого, і тоді починають боротися за ринки збуту. Саме тоді для України зростають певні цінові ризики.

Генеральный директор компанії «Луї Дрейфус Компані Україна» і спикер курсу «Цариця полів» Олександр Карпенко.

4. Найбільше кукурудзи у світі закуповує Китай

Найбільшим імпортером кукурудзи у світі сьогодні є Китай. Разом з тим, КНР є й однією з найбільших виробників цієї культури. Через велике споживання зерна у тваринництві, Китай продовжує імпортувати величезні обсяги кукурудзи. Минулого сезону Піднебесна закупила 30 млн т культури. Передбачається, що у 2022 році Китай продовжить закуповувати такі ж великі обсяги кукурудзи.

КНР є значним імпортером саме української кукурудзи. Так, за 10 місяців 2020/21 МГ (із жовтня по липень) Китай закупив 8,5 млн т культури із України.

Також значними імпортерами кукурудзи у світі є:

  • країни ЄС, що закуповують від 10 до 20 млн т культури,
  • Мексика — 16 млн т,
  • Південна Корея — 12 млн т,
  • Японія — 15 млн т,
  • Єгипет — 10 млн т.

Україна може експортувати кукурудзу майже у всі названі країни, крім Мексики.

5. Основна частина кукурудзи в Україні йде на тваринництво

Україна експортує близько 85% вирощеної кукурудзи. А об’єм, що залишається в країні, майже весь використовується для годівлі тварин. Основним споживачем є сектор птахівництва, кукурудза також йде на виробництво комбікормів для ВРХ та свиней, — на ці потреби розподіляється близько 90% «внутрішньої» кукурудзи.

Якщо аналізувати глобальне споживання кукурудзи у світі, то країни використовують культуру в трьох основних напрямках: в тваринництві, в харчовій промисловості та для виготовлення біоетанолу.

Для порівняння:

  • в країнах ЄС на виготовлення кормів йде близько 55 млн т, на харчові продукти — 12 млн т, на виробництво біоетанолу — 7 млн т;
  • країни Північної Америки направляють на тваринництво і біоенергетику приблизно однакову кількість культури — по 140 млн т, і 30 млн т йде на продукти харчування;
  • в Південній Америці найбільшу частку кукурудзи витрачають на корм у тваринництві — 50 млн т. На продукти харчування країни потребують близько 16 млн т, а на виробництво біоетанолу — 9 млн т кукурудзи;
  • в країнах Азії найбільше кукурудзи потребує тваринництво — близько 168 млн т, далі йде виробництво продуктів харчування — 68 млн т, а на біоенергетику витрачають близько 14 млн т кукурудзи.

6. Зберігання кукурудзи до кінця сезону може забезпечити вигідні продажі на внутрішній ринок

Так склалося, що фермери більше орієнтуються на експорт, бо об’єм продажів на зовнішні ринки досить значний. Але на сьогодні ми бачимо, що внутрішні ціни на кукурудзу часто зростають в другій половині сезону. Чому це так? У внутрішнього споживача не завжди вистачає фінансування або потужностей для зберігання, щоб тримати кукурудзу до самого кінця сезону. І він повинен повертатись на ринок кожного місяця або кожного кварталу. У другій половині сезону більша частина кукурудзи вже експортована, елеватори мають набагато менше запасів. Тому внутрішній споживач готовий сплачувати більше.

«Зберігання кукурудзи до кінця сезону, скоріш за все, забезпечить кращу локальну ціну, ніж експортні ринки, на момент, коли ви будете продавати ваш товар. Але ми повинні пам‘ятати, що якщо глобальні ціни у той момент зменшились, то ця внутрішня премія до портової ціни може і не покрити ваші витрати на зберігання, в порівнянні з ціною початку сезону. Україна не існує в вакуумі», — пояснює Олександр Карпенко.

Можливість зберагати кукурудзу до кінця сезону може бути перевагою на ринку.

І ще один момент: 2021 року виробництво кукурудзи у світі має становити 222 млн т, що на 29 млн т більше, ніж минулого сезону. Аналітики USDA прогнозують, що Україна в цьому сезоні отримає 38 млн т кукурудзи з власних полів. Чи стане цей об’єм реальністю, побачимо пізніше. А от збільшити свої знання з вирощування, зберігання і продажів кукурудзи можна вже з 10 грудня на курсі «Цариця полів», і це факт. Подробиці за посиланням.